Костянтин Назаренко

правник, громадський діяч

Головна | RSS
Головна » Статті » Мої статті

Загадки «прапорних» постанов Верховної Ради
Цю статтю мене змусила написати випадковість – у переддень Дня прапора 23.08.2011 я досліджував хронологію та історичні обставини піднесень Національних прапорів над органами влади у 1990 - 1991 роках. І при цьому я зіткнувся з доволі несподіваним фактом.

Більшість джерел, які висвітлюють відповідні події, просто одностайно засвідчують, що прапор над Верховною Радою вперше було піднято 4 вересня 1991 року. Лише деякі з них згадують, що про підняття прапору Верховна Рада приймала якусь постанову. Однак, що це за постанова, якого числа вона була прийнята, який її номер та зміст – про це ніде ні слова.
Зацікавившись цим питанням, я вирішив відшукати цю постанову. Спершу, я з подивом зауважив, що в жодній юридичній базі («Ліга», «НАУ», «Інфодиск» тощо) такої постанови не міститься. Тоді я звернувся до першоджерел – сайту Верховної Ради. Як випливає з бази «Загальне законодавство» на цьому сайті, 4 вересня 1991 року Верховна Рада прийняла три постанови та 1 звернення. Але в жодному з цих документів нічого про прапор не йдеться! Тоді я подумав, що, можливо, прапор піднято не за постановою Верховної Ради, а за Постановою її Президії. Знову ж – ні. Наступне припущення – постанова була прийнята в переддень прийняття. І тут прокол!
Змирившись з безуспішністю пошуків, я вже почав думати, що прапор було піднято просто за усною вказівкою Кравчука, тодішнього голови Верховної Ради (і за тодішньою Конституцією - найвищою посадовою особою в державі, бо посади Президента на той час ще не існувало). Аж ні, абсолютно випадково, я набрів в Інтернеті на автентичне зображення (навіть не текст!) відповідної постанови. Ось воно:

Знайшов я його за посиланням на сайті Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.
А ось, відтворений мною з зображення, автентичний текст цієї постанови (оприлюднюється вперше!!!):

П О С Т А Н О В А
Верховної Ради України


Про підняття над будинком Верховної Ради України синьо-жовтого прапора

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

У зв'язку з проголошенням Верховною Ради України Акта про незалежність України, до прийняття Конституції України і проведення всенародного референдуму про нову державну символіку, підняти над Верховною Радою України історичний національний синьо-жовтий прапор, що символізує миролюбиву Українську державу в образі чистого неба і хлібного лану.
Прапор підняти в день прийняття цієї постанови

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 4 вересня 1991 року
N 1482-XII

Що цікавого можна зауважити в цій постанові?
По перше, в назві йдеться про підняття не державного чи «національного» (хоча пізніше, в тексті прикметник «національний» все ж вживається! це важливо, оскільки в ті часи, розуміючи неможливість одномоментної заміни державної символіки, нацдемсили для початку намагалися запровадити хоча б паралельне її застосування і нинішню "державну" символіку тоді йменували "національною", на відміну від тодішньої "державної" (червоно-лазоревого прапора, герба УРСР і т.д.)) а просто «синьо-жовтого» прапору. Очевидно, що назва є предметом попереднього компромісу, тому і виглядає так недолуго.
По друге, як бачимо, цією постановою, хоч і неявно, передбачалося проведення всенародного референдуму про нову державну символіку, що знову ж, очевидно, стало наслідком компромісу. Якась постанова про такий референдум була прийнята ВРУ ще раніше. На щастя, ця дурнувата ідея свого втілення так і не знайшла. За півроку ВРУ затвердила нову державну символіку без всякого референдуму.
По третє, в постанові присутня надмірна поетизація, що не є характерним для законодавчих документів. Хоча, слід зауважити, що цим нормативним актом вже чітко визначено, що саме символізує наш прапор. А отже, всякі суперечки про те, що символізують його кольори є надалі недоречними – це вже визначив законодавець!

Отже, як же ж так? Ми святкуємо День Прапора вже 7-й рік, згадуючи при цьому історичний анекдот про прапор, який нібито був внесений до ВРУ 23.08.91, піднятий згідно цієї постанови 04.09.91, що зберігається зараз під склом як історична реліквія у ВРУ, а ця знаменита, історична постанова досі не була оприлюднена! Чому? Адже відомо, що акти, не оприлюднені належним чином не мають юридичної сили! Можливо Верховна Рада її насправді не приймала, а Кравчук просто «підмахнув» цей документ без голосування, тому й вирішили на публіку не виставляти?
Зрозумівши, що постанова таки існує, вирішив поцікавитися глибше і заліз в стенограми Верховної Ради за 04.09.91.
Таки голосувала за цю постанову Верховна Рада! Аж тричі!
Проект постанови вніс Яворівський. За погодженням, як він сказав, з керівництвом (ВРУ, очевидно). Кравчук одразу, мабуть жартома, просить Яворівського не вживати посилань не керівництво, у зв’язку з ДКНС – жарт, щиро кажучи, не зовсім зрозумілий (певний натяк чи що?). Пропозицію Яворівського одразу підтримує Лубківський. За ним Піскун О.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Зарічний виборчий округ, Сумська область/ (не той, що тричі прокурор) теж підтримує і просить вилучити слова про референдум. Кравчук не погоджується, посилаючись що це рішення вже раніше було прийнято ВРУ.
Тут же виступає Червоній і вносить проект своєї постанови, в якій наполягає щоб синьо-жовтий прапор вже і негайно було визнано державним і без всяких референдумів (ось зразок, як, нібито справедливі вимоги, мало не зірвали підняття прапора 4 вересня – навіть компромісна постанова Яворівського ледве з третього разу набрала необхідну кількість голосів, хіба можна було в такій ситуації розколювати націонал-демократичний табір різними пропозиціями? це приклад, коли ура-патріотизм наносить шкоду національним інтересам і виглядає як провокація, спрямована на зрив прийняття справді історичного рішення).
Кравчук, бачучи, що справа йде до того, що «патріоти» самі ж зараз і зірвуть питання підняття національного прапору над ВРУ, припиняє обговорення і ставить на голосування пропозицію Яворівського. «За» - 205 голосів, пропозиція не проходить (а Яворівський перед тим чомусь висловлював думку, що «За» буде 263 голоси).
З залу лунають пропозиції ставити на голосування наступні проекти. Кравчук, розуміючи, що якщо не пройшла навіть погоджена компромісна постанова Яворівського, то наступні не пройдуть і поготів, не йде на це. Просить покликати в зал всіх хто відлучився, ще раз зачитує проект постанови, роз’яснює її і переконує. Придушує спроби почати якісь обговорення і знову ставить постанову на голосування. Постанова знову не набирає необхідної кількості голосів (в стенограмі не вказано розподіл голосів).
Кравчук здається. Але надає ще слово Сухому О.О. голові Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/ (не тому, що зараз в ПР). Той заявляє, що пропозиція ставилася на голосування з порушеннями, без обговорення на президії, поза порядком денним і т.п. Пропонує розглянути її як належить, тоді може вона і пройде.
АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/ соромить депутатів тим, що він, вірменин, має агітувати українців за їх же символіку, вказує на натовп на дворі, який вимагає прапора.
Танюк вносить якусь свою компромісну пропозицію, з якою знову не погоджується Кравчук.
Виступає Драч і попереджає, що якщо це питання не буде вирішене, народ навколо парламенту нікого з нього не випустить без цього рішення. Кравчук відповідає, що правильне рішення сьогодні буде обов’язково прийняте. Також за постанову виступає Сербін.
Проти виступає МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/, під приводом того, що з цього питання слід поїхати і порадитися у виборчі округа. Кравчук вибухає: «Про що вам потрібно радитись, я хочу вас запитати? І скільки вже можна радитись?».
МОСКОВКА В.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська область/, СМЕТАНІН В.І., САНІН В.Н. виступають за підняття прапору. Кравчук погрожує, що подасть у відставку, якщо постанова не буде прийнята.
І постанова приймається – 265 голосів «За»!
Одразу за цим Мороз робить заяву про розпуск комуністичної більшості.
Тож чому ця постанова не була оприлюднена? Навіть здогадок ніяких в голову не приходить…

Не в останнє розгорталися баталії у Верховній Раді навколо національної символіки. Ознайомитися з тим, як проходили дискусії, 28.01.1992, коли Національний прапор вже затверджувався як Державний, можна тут.

А ось іще одна загадка.

П О С Т А Н О В А
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про прапор України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 47, ст.655 )


Президія Верховної Ради України п о с т а н о в л я є:

До прийняття Конституції України дозволити в протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор.


Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 18 вересня 1991 року
N 1567-XII

(посилання на цю постанову в базі даних "Законодавство України" на сайті ВРУ)

Який парадокс нашої історії! Саме 18.09.1991 Президія Верховної Ради приймає постанову N 1567-XII "Про прапор України"!!! Однак ця дата "забута" всіма і ніхто її досі не згадував! Скромним текстом: "До прийняття Конституції України дозволити в протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор" Президія ВРУ фактично скасовує радянський прапор УРСР і встановлює синьо-жовтий. Адже «протокольні заходи» - це і є практично всі заходи, за яких належить застосовувати (піднімати) прапор України (у т.ч. над органами влади). Про те, що це суперечить діючій Конституції, якою встановлена інша державна символіка, всі знають, але так само знають, що змінити Конституцію 300 голосів поки що не набереш... Саме з цього моменту під Національним Прапором (відтепер - "Прапором України") починають зустрічати іноземних гостей, приймати присягу військовослужбовці, працювати посольства України, він вивішується в ООН. Це перша правова підстава, з моменту прийняття якої, наш прапор нарешті набув свого офіційного статусу як в масштабах держави так і на міжнародній арені. Вдумаємося в назву: «Про прапор України»! В тодішній Конституції йшлося про опис символів УРСР, тобто неіснуючої вже держави. Адже Актом проголошення незалежності встановлювалася нова держава – Україна. Отже і символи колишньої держави відтепер використовувати не було жодної потреби і стосунку до нової держави "Україна" вони не мали. Тож чому до цієї дати не приурочив свій Указ Кучма? Натомість ця дата незаслужено забута і ніде не згадується…

Категорія: Мої статті | Додав: kopen (18.08.2011)
Переглядів: 2748 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
smile

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Категорії розділу
Мої статті [15]
Перепост [8]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
СтрийПорт - каталог сайтів Стрийщини
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0