Костянтин Назаренко

правник, громадський діяч

Головна | RSS
ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ
ранкове
Сесійний зал Верховної Раді України. 28 січня 1992 року. 11 година.
Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

РЕВА В.М., перший віце-президент Української державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим/. Шановний Леоніде Макаровичу! У зв'язку з водою пропозицією стосовно змін у структурі управління господарським комплексом нашої держави я хочу вам нагадати, що 13 травня минулого року при вашій гарячій підтримці ми прийняли рішення на сесії про створення Міністерства транспорту. Однак до цього часу воно не створене і транспорт знаходиться тепер у дуже плачевному стані.
 Від імені транспортників я прошу вас прийняти відповідне рішення, коли вноситимуться зміни в структуру управління.
 І ще одне запитання в мене до вас. Державу Україна визнали 90 держав світу. На будинку Верховної Ради, де ми працюємо, майорять два прапори - УРСР та національний. Чи не час нашій державі мати один прапор? Яка ваша думка з цього приводу?
 Дякую.
 97
 КРАВЧУК Л.М. Я хочу подякувати вам за друге запитання. Я мав намір звернутися до Верховної Ради з проханням вирішити це питання. Воно мав політичний бік і правовий, дипломатичний, міжнародний. Політичний бік після багатьох дискусій і в цьому залі, і на площах ми, здається, вирішили.
 А тепер є такий бік. Я - чи не єдиний Президент співдружності, а може і держав світу, який має тимчасовий прапорець. Я - чи не єдиний Президент, який не може у своєму кабінеті сидіти під державним прапором, бо не вирішене це питання. Треба його вирішити обов'язково.
 Тепер по суті. Подивіться! на щоглі Організації об'єднаних Націй висить синьо-жовтий прапор. Полки під синьо-жовтим прапором приймають присягу. На площах, майданах, вулицях, будинках висять синьо-жовті прапори. Президія Верховної Ради прийняла рішення, щоб ми використовували цей прапор і під час міжнародних зустрічей. На автомобілі, на якому їде Президент України, - синьо-жовтий прапор. Цей прапор уже увійшов у життя. Він і ось тут у Верховній Раді. Мені здається, що він уже прийнятий.
 Якщо ми тепер почнеш суперечки навколо цього прапора, то підемо проти реально існуючого факту. Повірте, крім конфронтації ми нічого не матимемо. Тому я запросив би вас проголосувати за цей прапор. /Оплески/.
 98 ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Зараз у залі 234
 депутат. Я підгримую пропозицію, внесену Леонідом
 Макаровичем, але не можу поставити її на голосування. Тому
 пропоную таке! за час перерви в комісіях Коцюби, Павличка і
 у вашій комісії,
 Альберте Васильовичу, відпрацювати проект постанови і роздати
 наїв. Тоді ми проголосуємо. Оголошується перерва до 16
 години. 99
http://static.rada.gov.ua/zakon/skl1/BUL15/280192_02.htm

ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ
Сесійний зал Верховної Ради України. 28 січня 1992 року. 16 година.
Головує Голова Верховної Ради України Плющ І.С.

ГОЛОВА. Я звертаюсь до депутатів: коли ми підійдемо до обгово¬рення питання про герб, тоді роздамо проект постанови. Під час нашої розмови надійшли пропозиції щодо питання про герб. Треба розуміти таке: ми з вами домовлялись про те, який вигляд повинен мати це але є речі, без яких неможливо жити, про що говорив Леонід Макарович. І я вам хочу сказати, що під час перерви до мене підійшли люди, яких я дуже поважаю,- мої колеги, колишні і нинішні, -і ка¬жуть: не ставте на голосування, тому що те, що ви запропонували, ми завалимо.
Так це виходить, що запропонував Президент чи я отой пакет, якого чекають усі люди - на кожному перехресті, на кожному мітингу, на кожних зборах /я маю на увазі пакет законопроектів щодо економічної реформи, оподаткування і тому подібне/? Це об’єктивно, це реально.
Але є межа, до якої ми тут підходимо. Якби ми керувалися тільки цією позицією, що усього не можна, то ми б уже, може, не були в цьому залі, а хтось інший вирішував би ці питання. А може, і буде так. Але ви дивіться, як розгортаються події. Не одна ж Україна у колишньому Союзі, а всі країни розвиваються одним і тим же шляхом.
3
Тому давайте все-таки знаходити спільне, навколо чого ми повинні консолідуватись. У перерві говорили деякі депутати, /я до миколаївської делегації звертаюсь/: якщо ви хочете кон-солідації, якщо ви хочете єдності, то не ставте це на голосу-вання, Я скажу відверто вам і всьому народу: на даному етапі це помилкова позиція. Адже це і є єдність -, але вона не всіма однаково сприймається. Тому ми будемо працювати. Ви подивіть¬ся на проект постанови. Він не знімає того, що ми будемо пра-цювати над символікою.
Тому ми домовляємось так. Остання пропозиція від мікро¬фона була підтримана Президентом. Вона обговорювалася під час перерви у більшості груп, у комісіях. Але я не можу сказати про всі комісії. Тому ми вносимо на ваш розгляд пропозицію надати можливість декільком депутатам виступити і висловити своє ставлення. Вам розданий проект, і ми його про¬голосуємо поіменно, щоб все було відомо, а потім будемо обго¬ворювати доповідь. І от тоді ми побачимо - хто, що, як і за що.
Слово надається Козаренку Василю Івановичу. Хто бажав виступити, записуйтесь або підніміть руку.
КОЗАРЕНКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і між-національних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/.
Шановна Верховна Радо!..
4
ГОЛОВА. Василю Івановичу, я прошу вибачення. Шановні
депутати! Я ще раз наголошую: надзвичайно важливе питання. Давайте спокійно, з увагою поставимося до цього обговорення.
Прошу вибачення за помилку. Ми не провели поіменної реєстрації. Мені нагадують, я прошу вибачити і ввімкнути табло. Прошу реєструватися.
У залі - 386 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.
Слово надається народному депутату Козаренку Василю Івановичу.
КОЗАРЕНКО В.I. Шановна Верховна Радо! Я подумки з цього приводу звертаюся вже кілька разів до вас. Зараз я вийшов на трибуну.
Ми всі з вами одного виховання. Ми розглядали питання: "Що робити?", "Хто винен?" Це були наші традиційні питання. А зараз у нас з’явилося третє: "Що ж воно робиться, що воно діється?" Ніхто, крім парламенту, на це питання не може відповісти.
Я хочу сказати, що за цей час, поки я сиджу в парламен¬ті, я добре вивчив геральдику. І таки знайшов відповіді, і хочу поділитися з вами своїми думками.
Що таке герб? Герб - це намальована ідея держави. Хто цю ідею має формулювати? Парламент. Я питаю зараз у кожного депу-тата - яка ідея нашої держави? Я не знаю відповіді на це питання.
5
А що робити? Значить, треба наздоганяти. Ми всі такі збільшовичені, що ставимо воза попереду коня і поганяємо. Значить, щось уже треба приймати, хочеться нам того чи ні, а щось треба наздоганяти. Згадаємо, як виходили з таких ситуацій люди.
Іспанія. Нація боролась до того часу, поки парламент не прийняв пакт про примирення. Поставили спільні пам'ятники, і під ними лежать комуністи і фашисти. Нація сказала: всі - наші діти,інших не було. Чи були прецеденти? Були. Ми з вами пам"ятаємо Чілі. Воювали, стріляли, президент ходив з автоматом... А згодом прийняли пакт про примирення. Нація примирилась, і народ спокійно впрягся в економіку.
А тепер давайте подивимось на цей прапор, що у мене за спиною, і згадаємо історію його прийняття.
У 1918 році так іж, як ми, депутати /може, їх було трохи менше ось там, на Владимирській вулиці, розглядали чоти¬ри герби і чотири прапори. Грушевський бігав у розпачі, не знаючи, який з них затвердити. Кожен стояв за свій прапор. А тоді прийшов Галицький полк і сказав: "Затвердите той, який у нас майорить!" І затвердили синьо-жовтий. Отже, не¬ма чого зараз приписувати тому прапору щось таке, що за ним не стоїть, не треба.
Я показую канадський прапор. Ось він. Червоного кольо¬ру канадці не бояться, там такого кольору кленовий лист. Скажіть, де там кров французів, англійців, індіанців. Замість кленового листа там повинна бути канадська качка?
Якщо ми зараз не можемо запропонувати ідею, то нам треба йти шляхом компромісу. Так, жовтий і синій кольори, майорять на Україні. Я не хотів
6
цього казати, не хотів нав'язувати своєї думки. А хто нам заважав як компроміс оці два національні кольори пустити впоперек так, як це зробили ка¬надці? А ви, шановні депутати, сформулюєте ідею нашої держав¬ності. І хай наші науковці /давайте їм це довіримо/ придумають, який у нас повинен бути герб. Це один із варіантів.
Інший варіант пропонує Президент. Я просив би послуха¬ти до кінця... І перш ніж сказати "ні", давайте ще раз задумаємося, бо за нами стежить Україна. Якщо зараз ми затверди¬мо перший-ліпший прапор, будь-яку символіку, у нас залишить¬ся великий борг - прийняти пакт чи закон про примирення на¬ції. І тоді у нас не будуть від другого мікрофона виступати і казати: "Давайте зважимо, хто більше для України зробив - січові стрільці чи генерал Ватутін?" Давайте колись поста¬вимо хрест на всій тій історії. І хай наша нація після цього указу чи закону, який приймемо ми, буде примирена. І тоді ми зможемо рухати економіку.
Дякую.
ГОЛОВА. Василю Івановичу! Я так і не зрозумів, яка у вас пропозиція?
КОЗАРЕНКО В.І. У нас є надрукована пропозиція Верхов¬ної Ради. Якщо б у нас вистачило здорового глузду прийняти її зразу, то це було б великим кроком до примирення не тільки в Україні, а й у нашому парламенті.
Дякую. /Оплески/.
7
 
ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.
ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Льві¬вська область/. Шановний Президенте! Шанов¬ний Голово Верховної Ради! Шановні депутате! Безмовно, головне завдання, яке стоїть перед нами, - побудова Украї¬ни і в організаційному плані, і в економічному. Щоб побуду¬вати державу, ми провинні мати певні печатки, бланки і таке інше. І для цього нам потрібні державні символи.
Ясна річ, що кожна республіка має свою історію. Украї¬на теж має свою історію. Росія теж має свою історію. Мають її Франція та інші держави.
Я підтримую те, що Росія повернула собі свій синьо-червоно - білий прапор і двоглавого орла.
І я прошу росіян, які знаходяться в цьому залі, поважати честь українців, які вперше в тисячолітній історії свого народу мають власну державу і прапор. Я поважаю росій¬ський прапор і прошу росіян поважати прапор України.
І я всіх вас прошу проголосувати за синьо-жовтий прапор .
Дякую.
ГОЛОВА. Другий мікрофон.
8
ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Я тоже обращаюсь ко всем вам с просьбой, чтобы мы сегодня все-таки приняли решение о государственном флаге, потому что это проблема не сугубо идеологическо¬го порядка, это сейчас вопрос экономики нашего независимого государства.
На сегодняшний день у нашего Президента нет государст-венной атрибутики для тех указов, которые он должен подпи-сывать.
Генеральный прокурор по той же причине не може произ¬вести назначение работников прокуратуры.
Сегодня многие пароходы Черноморского пароходства за рубежом просто находятся под арестом, потому что они идут неизвестно под чьим флагом. Собственно говоря, государствен¬ный флаг не определен.
Ныне многие иностранные предприниматели, приезжающие на Украину вести свои дела, за визу платят твердую валюту не Украине, а России.
Если мы с вами хотим блюсти экономическую независимость нашего государства, если мы хотим возвратиться к истокам Украинской Народной Республики, имевшей и флаг, и герб, а значит, и государственность, то мы сегодня должны этот политический вопрос, который давно уже перезрел, решить нормальным путем.
ГОЛОВА. Третій мікрофон.
9
БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Радії народних депутатів, голова виконавчого комітету / Дубінівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні депутати!- депутат Козаренко у своєму корстенькому виступі дуже правильно сказав, що символи ві¬дображають ту ідею, яку в них закладає народ. Подивімося ще раз на прапор, який є у цьому залі. Скажіть, будь ласка, хіба погана ідея закладена в ньому? Зверху голубе, безхмар¬не небо. Жовтий колір відображає наше багатство, це колір хлібного колосу, то наша заможність. Ми повинні з вами вигнати, що цей символ народ України уже прийняв. Цьому символу І грудня понад 90 відсотків наро¬ду України сказали: "Так". Через те я прошу всіх прийняти постанову, проект якої запропонований Президією Верховної Ради.
Дякую за увагу.
ГОЛОВА. Слово надаєтья депутату Чародєєву. Потім виступатиме депутат Піскун.
ЧАРОДЕЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонных справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Нам бы все-таки следовало избежать того столкновения, которое, назревает сейчас з кулуарах.
6 ноября после того, как при принятии Декларации не учли подписи донецких депутатов, вы, Иван Степанович, сказали, чтобы мы
10
обратились в Президиум и будет создана комиссия по символике. За два часа мы собрали подписи 90 депутатов. В обращении указывалось, что когда подобный вопрос решался в Канаде, то на его обсуждение ушло 33 дня.-5 тысяч эскизов просмотрели, а потом работала комиссия. Хотя ситуация в Канаде была гораздо проще.
Никто не возражал против сине-желтого флага. Хотели только реабилитировать тех, кого считали бандитами /и они этого хотят/. Хотели разобраться, поднять архивы, докумен¬ты.
После того насилия, которое было совершено 2 сентября, я полгода посвятил поиску подтверждающих документов, однако так их и не нашел. Просмотрел все рукописи, миниатюры сох-ранившиеся. Не было на Украине этого. А красный цвет, хотя против него сейчас выступают /в Турции, к примеру, компар¬тия была запрещена, а красный флаг никто не запрещал все-же имеет место в нашей истории. Все депутаты-студенты знают, как мы с Сергийчуком спорили. Он доказывал, что сейчас должен быть сине-желтый флаг. И статью смелую написал "Не шукайте зловісних кольорів". Но в конце спрашивает: как же быть с красным цветом, цветом казачества, благодаря которому выжил ук¬раинский народ? И он говорит, что должно быть три цвета.
Люди меняются, конечно, но не все способны перекрашиваться Украинская пословица гласит: "Вовк линяє, а вдачу не міняе". А меня удивляет, что неуютно без этого флага Леониду Макаровичу,хотя в газете за б июля он с присущей ему железной логикой доказывал, что именно сине- красные цвета отвечают душе украинского народа и его истории.
11
И это действительно так. Но это полбеды. Работа была такая. То, что Леонид Макарович говорил про сине-желтый флаг, я не скажу никогда. Всю статью я не буду цитировать. Приведу одну фразу самую мягкую. Она звучит так: "Эти грязные кровавые символы глубоко враждебны украинскому народу".:
Дальше я не цитирую, не нужно. Это действительно была ошибка. Но сейчас еще есть много людей, которые не согласны" с этим. Пенсионер, ветеран войны за сутки собрал пятьсот подписей против этого флага. И не надо говорить, что там толь ко русские. Половина русских и половина украинских фамилий Даже Лариса Павловна Скорик найдет однофамильцев...
Вы зря стоите, потому что там тоже липа. Я докажу это Там есть моя подпись, но тот, кто писал, подтвердит, что я даже не читал черновика.
Мы предлагаем создать комиссию и найти выход. И Гру¬шевский и Яворницкий пишут, что запорожское знамя - малино вое с крестом, и нечего выдумывать. Двести лет Европа знала этот флаг и уважала его.
Создадим комиссию, докажем, пригласим историков, которые имеют альтернативную точку зрения. Не только Сергийчука пригласим Ткаченко, Войцеховского, послушаем, посмотрим документы и тогда решим.
И даже не в том дело, что это полностью антиисторична что это один из самых больших мифов двадцатого века. Просто нельзя, чтобы государственный флаг принадлежал фактическим одной политической силе. Мы доиграемся до того, что под крыло Руха, как под крыло сильного, полезет люмпен-пролетариат. Нормальный человек не пойдет, интеллигенция не пойдет. И через полтора года мы будем иметь режим, от которого невозмож¬но нормальным путем избавиться.
12
Как бы там ни было, я призываю тех 90 депутатов, ко¬торые подписались, не голосовать.
Сначала надо отменить государственный флаг, создать комиссию и мирным, нормальным, справедливым путем принять решение.
Я не прав? Докажите мне это документами, а не газетка ми доморощенного производства.
ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Піскуну. Потім виступатиме депутат Петренко.
ПІСКУН О.І., член Комісії Верховної Ради України з пи¬тань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Зарічний виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Я не так часто за останній рік виступав з трибуни се-сійного залу. Але я історик і сьогодні не міг промовчати, коли йдеться про державну символіку.
Хочу нагадати і Олександру Васильовичу Чародєєву, і всім вам, що комісія, про яку він говорив, була створена. Розгля-нути питання державної символіки доручили кільком комісіям: з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і між-національних відносин, з питань культури і духовного відрод-ження, з питань народної освіти і науки, у питаннях законо-давства і законності і ще якійсь комісії.
Ви знаєте, що було проведено конкурс з питань державної символіки.
13
І комісія, яка розглядала подані на конкурс емблеми, дійшла висновку, що в них близько 70 відсотків кольорів якраз синьо-жовтих.
Але я хотів би звернути вашу увагу на інше. Коли ми розглядаємо питання символіки,, то ні в якому разі не можна прив"язувати до цього різні політичні погляди. Це питання, яке повинні розглядати історики, і спроби депутатів пов'язувати символіку з політичними течіями і групами свідчать просто про ненауковість таких поглядів.
Якщо говорити про історичну традицію, то як історик можу вам сказати, що інших кольорів, поєднання яких проходило б через усю історію України, немає. Згадайте синьо-жовті фрески Софії., Михайлівського златоверхого собору, Володимирського,-врешті-решт, який перейняв усе це... І якщо зверталися до кольорової гами прапорів, які на терені України приймалися, то була вона різною. Але протягом цієї тисячолітньої історії два кольори - синій і жовтий - мають най¬більше поширення. Істориками це підраховано: із більш ніж 100 відомих кольоросполучень близько 90 припадає на синій і жовтий кольори.
І якщо говорити про козацтво, то воно мало малинові прапори. Але не правий Чародєєв, який каже, що малиновий колір був у запорізького козацтва 200 років. Згадайте останньо¬го гетьмана Запорізького коша Калнишевського, до речі, мого земляка-сумчанина. Його прапор, який був прапором всієї Запорізької Січі, мав синьо-жовтий колір, і ви на цей прапор можете подивитися у нашому державному історичному музеї, там зараз якраз виставка. Тобто були у козаків і синьо-жовті прапори.
14
До речі, про це дуже добре сказано у працях Яворницького і Рєпіна. На знаменитому полотні Рєпіна теж ці кольори є. І коли на початку нашого століття розглядалося це питан¬ня, то член Петербурзької Академії наук Корш у відповідь на запит царя писав: "Знамена казацкие, изображенные художником Репиным на его картине, не содержат по своєму цветовому набору никаких иностранных веяний, а отражают в себе извечную преемственность цветов золотих и небесних, постоянно, присущих для всех знаков отличия и Южной России, Малороссии, еще со времен великих князей киевских вплоть до роспуска Запорожской вольницы согласно повелению императрицы Екатерины Великой. Сказанному имеется предостаточно письменных подтверждений и отечественних,иностранных сугубо исторических источников, а равно в ряде предметов материального искусства тех древних времен".
Крім цих суто історичних доказів ми також не повинні забувати, що у нас існувала держава - Українська Народна Республіка, визнана багатьма державами світу. Ми сьогодні є її спадкоємцями, і ми не можемо перервати цю державність. Ви знаєте, що зовсім недавно відбулася зустріч Президента України у вигнанні Плавлюка з нашим нинішнім Президентом. Готується символічна передача влади. Отож ми не можемо цього перервати. Весь світ знає, що ми були державою, і тепер ми цю державність відроджуємо.
Закінчуючи, я хочу закликати вас проголосувати за ці кольори і знати, що вони не несуть у собі нічого іншого, крім того, про що сказав поет із Східної Слобожанщини: "Наш стяг - пшениця золота в степах під голубим склепінням неба".
15
ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Бачте, я гадав, що люди братимуть слово для конкретних пропозицій, а йде обго¬ворення. Тому давайте визначимося. Це питання виникло в контексті наших першочергових завдань з тим, щоб Президенту можна було виконувати свої повновладні функції. Відповідаючи на одне з запитань, Леонід Макарович сказав, що це надзвичайно важливе питання, і він просив би сьогодні його розглянути. Ми на вигук залу "Давайте розглянемо" запропонували вам, що за час перерви підготуємо проект постанови і внесемо його. Якщо ми готові проголосувати, то давайте це зроби¬мо. Якщо в когось є певні аргументи, щоб не робити цього, то ми надали можливість висловитися.
Тому я хочу внести таку пропозицію. Оскільки це було з ініціативи народного депутата, який запитував Президента,
то треба надати можливість Леоніду Макаровичу ще раз висло¬витись, А потім давайте або голосувати, або відкривати об¬говорення.
Будь ласка, Леоніде Макаровичу.
КРАВЧУК Л.М., Президент України. Я хочу попросити дозволу не виступати з трибуни. Я вже говорив, що це буде не виступ, а швидше репліка.
16
Насамперед я повертаюсь до тієї думки, яку висловив
на трибуні: прапор, за який пропонується проголосувати, уже "працює", хочемо ми цього чи ні. Він уже скрізь є, і це є правда, і ніхто цього заперечувати не може. Адже навіть коли ми в Запоріжжі святкували - 500-річчя козацтва - тут є багато свідків того, - гам були в основному синьо-жовтий, малиновий та інші кольори, крім червоно-синього. Це також правда. Ми, буваючи в різних місцях, бачимо, що той прапор, який у нас був, не використовується. Використовується цей прапор. Це є реальність, він увійшов у життя. І якщо зараз ми почнемо дискусію навколо того, який має бути прапор, то ми обов'язково почнемо все з самого початку. Ця дискусія, про яку так добре сказав народний депутат Чародєєв, уже йде, за моєї пам’яті, п’ять років.
Хоч я вже п’ять разів давав відповідь на це запитання, мені його ставлять скрізь. Це не мій виступ, є це є звіт засідання комісії, яке проводилося п’ять-шість років тому. Я це пояснював сто разів, але депутат Чародєєв хоче, щоб я пояснив йому ще сто перший раз. Хоч тільки натякнули йому про газету, то він каже, що він її не бачив /тому що це стосується його особисто, а коли це стосується когось іншого, то в нього дуже добра пам’ять/. Я хотів би попросити депутата Чародеєва більше не ставити таких запитань, тому що, по-перше, вони вже є нонсенсом, а по-друге, все ж таки він є народним депутатом. Я закликаю вас до толерантності, а всякі порівнян¬ня, які ви робите, то це ви можете робити на майдані або у себе в сім"ї. Це відповідь.
17
Тепер реальність. Вона полягає в тему, що ми повинні мати державний прапор України. Без цього прапора зараз, повірте, і в дипломатичному, і в правовому міжнародному, і в реальному житті стає вже не просто важко, а стає соромно і смішно. Це є реальність. Просто життєва реальність. І якщо ми зараз розділимося на дві частили в цьому залі, то ми розділимося не тільки тут. Це перше.
Друге. Ми маємо вдати до людей і щиро сказати, що ось так наша історія, зона була, і приклади, які тут наводилися, - це приклад історичні. Вони були у нашому житті.
Той, хто не проголосує сьогодні за цей прапор - я вам хоч; сказати відверто, - він за нього ніколи не проголосує, скількі б йому не доводили.
От і все. Треба припинити будь-які розмови, Він уже переконаний і ніколи не проголосує.- Він вам буде казати "Давайте малиновий, давайте червоний, давайте темний" - будь-який, аби тільки не голосувати. А ми - єдина держава в світі, яка не має прапора. Це треба мати на увазі.
ГОЛОВА. Дякую.
Шановні депутати! Вносилась пропозиція проголосувати за запропонований проект поіменно. Хто за те, щоб провести поімене голосування по запропонованому проекту, прошу проголосувати.
Прошу ввімкнути табло з музикою. Прошу уваги.
Якби з музикою проголосувати, все було б добре. Я думаю, треба було, б оркестр Авдіевського запросити. Ця машина дає нам можливість подумати і прислухатись до здорового глузду. Прошу голосувати.
18
"За" - 218. Голосування проводиться поіменне. Ще разнагдаємо, що голосується проект постанова Верховної Рада України "Про державний прапор України". Він вам розданий. Прошу проголосувати
"За" - 253. Рішення приймається. Дякуємо. /Оплєски/.

Джерело:
http://static.rada.gov.ua/zakon/skl1/BUL15/280192_01.htm
Пошук
Друзі сайту
СтрийПорт - каталог сайтів Стрийщини
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0