Костянтин Назаренко

правник, громадський діяч

Головна | RSS
Головна » 2017 » Лютий » 12 » Клуб прихильників рідного сала
13:59
Клуб прихильників рідного сала

    У 2000 р. в м. Стрий на підпільній (боялись, що Кучма пронюхає і сам все захоче з'їсти) сходці у місцевому управлінні юстиції  була створена організація КПРС (Клуб Прихильників Рідного Сала). Затверджений її Статут, офіційний гімн ("Вставайте всі хто любить сало"), кілька ритуальних пісень ("Сара, не їла сало, казала сало - кошерним нігди не бува", "Сало! Сало світить нам серед небес!" та ін.).  Регламент засідань клубу був побудований таким чином, що голосування "За" продводилося підніманням і випиванням келішків. Закушували, зрозуміло, салом, яке приносив черговий  організатор засідання. Хто не випивав до дна - той утримався, проти - взагалі за келішок не брався. Засідання проводилося доти, доки секретар був у стані писати і підписати протокол, тому особливо тривалих засідань ніколи не відбувалося (чим триваліше засідання - тим більше питань, а отже - і голосувань). Затвердженим планом заходів передбачалася легалізація організації (після "Кучму - геть!"), створення бойового молодіжного відгалуження КПРС - СС ("Сало сила!"), масові акції на підтримку вітчизняного саловиробника і т.п.
    На жаль, довга рука Даниловича добралася до революційної організації скоріше, ніж були впроваджені у життя сміливі накреслення. Через групу особливого політичного призначення (в офіційному просторіччі - СДПУ(о)), було перевербовано більшість членів клубу. Статут та інші офіційні документи організації зникли разом з сейфом секретаря місцевої організації СДПУ(о). Однак слава молодих героїв не загинула так просто, і ще довгий час до нас доходили чутки про виникнення нових осередків борців за праве діло Сала з різних куточків України.
    Хочу зауважити, що члени цієї славетної організації йменувалися не "салоїдами" (як меншовартістно величає нас ворог), а "саломанами" різних ступенів посвячення, що більш точно, витончено і почесно. Стверджувалося, що коріннями ця організація сягає в глибину тисячоліть і першим саломаном (тобто, власне Саломаном, Соломоном чи Сулейманом ібн Даудом) був вихідець з території нинішньої України. Саме через свою любов до сала він і отримав ім'я Саломан, яке, з часом, іншомовними племенами було спотворено до "Соломон" та "Сулейман". Саломан був геніальною людиною, через що, незважаючи на своє іноземне походження, став великим правителем Сходу. Про нього побутує багато арабських, жидівських та християнських легенд, що залишило свій відбиток і в головних святих книгах відповідних релігійних напрямів (Корані (іслам), Торі (юдаїзм) та Біблії).
    Це пов'язано з тим, що великий Саломан став фундатором нового, всеосяжного та таємничого вчення на якому збудував свій Храм (від нього нині залишилася лише одна стіна, над якою і донині ридають євреї, згадуючи мудре правління нашого славетного земляка, тому вона так і йменується - "Стіна Плачу"). Зрозуміло, що оскільки вчення його було таємним, воно значно спотворене у т.зв. Священих писаннях різних народів. З них вихолощено суть, першооснову - значення Сала, як першопричини буття та первинної матерії, з якої Великий Архітектор створив цей світ. Ба, більше - священний захват перед "прасадамом" (священної їжі, що вживав Саломан) спричинив своєрідне "табу" на вживання такого чуда пересічними віруючими, що знайшло свій відбиток і у теперішніх звичаях вірних ісламу та юдаїзму (невживання свинини).
   Хоча, як компроміс, можна прийняти, що "салоїд" це найнижча ступінь посвячення, як учень, а наступною - є саме "саломан". Саломан - це воїн Сала, звання, а не прикметник (згадаємо геть-ман, ота-ман і т.д.).

 

Юрій Винничук

1 год · 

Щось ми не допрацьовуємо. Наприклад, китайці та японці розробили чайну церемонію, яка у них побутує уже віками.
А в нас ще й досі нема сальної церемонії. Непорядок.
Пора виправити цю грубу помилку. Думаю, що громадою врешті решт зможемо створити успішний сценарій сальної церемонії і запровадити його в життя.
У мене є тільки одна дилема. Така ж, як і з англійським чаєм: що має бути першим – чай чи молоко. Так і тут. Спершу чарка, а потім плястерок сала, а чи навпаки – спочатку сало, а потім чарка. 
Практикою не перевіряю, бо ще рання година, аби причащатися. Сиджу, думаю...
Та й ви не дармуйте, а теж думайте.

Alex Zakletsky Коли я був в Японії, то привіз туди літаком два кілограми сала та три літри перцівки.За японськими митними правилами вартість алкоголю, що ввозиться не має перевищувати 2000 долярів, а мої три літри тягнули ну максимум долярв на 20-30, так що проблем не було. Отже Японія. Спочатку ми пили саке в Хіросімі, а потім переїхали шинкайсеном в Нагасакі, і тут вже я витягнув перший шмат сала. 
Витягнув і повідомив здивованим яаонцям що це - українське сашімі, а ось це, сказав я витягуючи літрову пляшку перцівки, українське саке. Сало я віддав газдині закладу в якому ми пиячили і попросив нарізати як зазвичай в них ріжуть сашимі. Хазяйка прийняла в мене шмат сала як приймають щось дійсно дорогоцінне та з витягнутими вперед руками, на яких лежав шмат сала попрямувала урочистою походкою на кухню. Через хвилин 5 вона з'явилася з величезною таріллю на якій тоненькими скибочками було нарізано сало, посеред тарілі з сала була викладена троянда. В окремій тарілці лежав японський хрон сашимі. Все це поставили посеред столу. 
- Панове, звернувся я до поважних гостей, перед вами традиційне українське частування - сало та перцівка. Але його споживання має певну церемоніальну основу.
Японці розуміючи закивали головами.
- Отже, шановні, зараз я вам покажу, як принято споживати сало з перцівкою в Україні. Перш за все, шановні, ви берете скибочку сала та кладете на нього трішечки хрону. Нажаль українського червоного хрону з буряком немає, тому скористуємось зеленим вассабі. Після того як сало з хроном готово, майстер церемонії розливає всім по 50 грамів перцівки. Самий старший за столом підіймає гранчак, всі інші теж підіймають, коли всі гранчаки піднято старійшина вимовляє традиційний український тост "БУДЬМО", що означає японською "БАНЗАЙ", на що всі члени церемонії відповідають "ГЕЙ" що означає японською "ХАЙ" (згода). Тоді старійшина вдруге каже "БУДЬМО", і всі відповідають йому "ГЕЙ", і втретє каже старійшина, але вже тричі "БУДЬМО! БУДЬМО! БУДЬМО!" а всі тричі відповідають "ГЕЙ! ГЕЙ! ГЕЙ!", після третього "ГЕЙ!" на видоху ви ковтаєте перцівку і відчуваєте як живий вогонь розливається по роту, стравосходу і шлунку, і буквально за 5 секунд закусюєте ніжним шматочком сала із пекучим хроном. Після цього ви можете закусити ще чимось, посміхнутися іншим членам церемонії, а після цього й повторити вдруге та втретє, вже призначаючи тостуючим когось іншого.
Япаонці були вражені простотою та елегантністю церемонії. Перцівку було налито в маленькі глиняні рюмочки для саке. Тост взяв дідусь, що бачив своїми очами із віддаленої гори вибух над Нагасакі. "БУДЗЬМООО!" голосом самурая, що закликає до битви вивів він. "ХЕЙ!" відповіли японці. ""БУДЗЬМОООО!!!" ще гучніше вигукнув стариган. "ХЕЙ!" завзято відповіли семпаї. "БУДЗМОО!БУДЗЬМОО!БУДЗЬМОООО!" відчуваючи урочистість моменту грізно проспівав старий. "ХЕЙ!ХЕЙ!ХЕЙ!" рявкнули японці і проковтнули перцівку. Їх очі округлилися. "Ооооооо!!!" - здивовано поважливо сказали японці подивившись на мене. "Арександер-сан, ми маємо вибачится перед вами", "За що?" - здивувався я. "За те що попереджали щодо міцності саке та бабатової горілки - вони просто ніщо у порівнянні з міццю вашого українського саке!". "Не треба вибачень, шановні, все добре! Пригощайтеся краще салом!" - посміхнувся у відповідь я.

Переглядів: 101 | Додав: kopen | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Календар
«  Лютий 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728
Архів записів
Друзі сайту
СтрийПорт - каталог сайтів Стрийщини
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0